Опера "Вільгельм Телль": зміст, відео, цікаві факти, історія

Д. Россіні опера "Вільгельм Телль"

Джоаккіно Россіні ніколи не писав нічого подібного "Вільгельм Телль". І достеменно невідомо, чому після цієї роботи він назавжди перестав писати опери. Можливо через розуміння того, що публіка ще не готова до нового формату опери, а він вже не може повернутися до твору белькантові буфонади? Чи тому, що композитора втомило неймовірну кількість цензурних перешкод? Вже не впізнати, зміг би Россіні піти ще далі в своєму музичному розвитку, але те, що "Вільгельмом Теллем" він відкрив нову сторінку в історії опери - безсумнівно.

Короткий зміст опери Россіні "Вільгельм Телль"І безліч цікавих фактів про цей твір читайте на нашій сторінці.

Короткий зміст "Вільгельма Телля"

Швейцарський кантон Урі, 13 століття.

Весільний бенкет в селі Бюрглен. Настрій Вільгельма Телля затьмарене зрослим втручанням у справи країни іноземних правителів, Габсбургів, чиїм намісником є ​​Геслер. Його друг, Арнольд Мельхталь, служить в австрійській армії, а значить - на боці ворога. Він намагається переконати Арнольда перейти в опір і боротися за незалежність. Але того в стан австрійців призвела любов до принцеси Матильди, від якої він не може відмовитися. Раптово з'являється пастух - він убив солдата з загону Геслера, який спробував зашкодити його дочки, і тепер біжить від переслідування. Порятунок один - перебратися на інший берег озера. Але рибалка відмовляється допомогти - насувається шторм. Вільгельм Телль садить пастуха в човен і вирушає в дорогу, не дивлячись на хвилі. Коли австрійці вриваються в село, місцеві жителі не видають втікачів. В помсту Рудольф забирає старого Мельхталя в заручники.

Матильда втомилася від життя при дворі, її вабить природа і простір лісів. Про це вона говорить Арнольду, вони клянуться один одному в любові. З'являються Телль і Фюрст, від яких Арнольд дізнається, що за наказом Геслера його батько страчений. Він без вагань примикає до повсталих. Народні лідери кантонів Урі, Швіц і Унтервальден об'єднуються, щоб воювати проти тиранії.

Геслер влаштовує бенкет на честь свого правління і наказує всім жителям поклонитися своєму капелюсі. Телль відмовляється, тоді Геслер змушує його стріляти з арбалета в яблуко, яке стоїть на голові Джеммі, його сина. Витримавши це випробування, Телль каже, що, якби він промахнувся, друга стріла вирушила б у Геслера. За ці слова його засуджують до смерті.

По озеру до місця страти пливуть човни з засудженими та австрійським намісником. Починається шторм, Теллю вдається направити човен до берега, вибратися з неї і одним пострілом з арбалета вбити Геслера. Народ радіє. Повстання охоплюють всю країну: ніщо не зможе встояти на шляху звільнення Швейцарії.

фото

Цікаві факти

• Не тільки до опери Россіні, Але і до драми Шиллера в різні моменти історії було суперечливе ставлення. Спочатку вона сприймалася як гімн свободі, потім була радикально скорочена, а в нацистській Німеччині - навіть заборонена, так як виправдовувала вбивство тирана. П'єса Шиллера відкрита до безлічі інтерпретацій, оскільки в рівній мірі висвітлює різні теми: політичне послання про боротьбу Швейцарії за незалежність в ній так само важливо, як і розповідь про простих доброчесних людей, які проводили ідилічне життя в гармонії з силами природи. З мужністю і героїзмом ці персонажі відповідають на виклик зовнішніх обставин. Але після закінчення боїв, вони все неминуче повертаються до свого звичного способу життя.

• Суміш ідилічного і героїчного в "Вільгельм Телль" відображала і особисті симпатії Россіні. Але в якому ступені композитор поділяв політичні мотиви цієї історії? Протягом життя його не раз звинувачували в аполітичності: він завжди підтримував нейтральні відносини з владою. Недвозначні заяви проти гноблення, такі як в "Мойсеї в Єгипті" або "Вільгельм Телль" є винятком для Россіні. Патріотичні та антітіраніческіе ідеї були другорядні в його операх не тільки через владу цензури, а й тому, що творча природа Россіні та його розуміння музичного театру були вельми консервативними.
• 7 листопада 1893 року в Театрі Лісі в Барселоні анархіст Сантьяго Сальвадор Франч під час другого акту "Вільгельма Телля" здійснив теракт, кинувши з гальорки в зал два вибухові пристрої. Цим вчинком була виражена його реакція на страту свого товариша, терориста Пауліно Латорре. Перша бомба вибухнула в 13 ряду. Друга - по щастю не здетонувала, Захід під крісло. Всього загинуло 20 осіб, безліч було поранено. Після відновлення театру частину місць в 13 і 14 рядах, де сиділи загиблі, довгий час залишалися порожніми на всіх виставах.

Кращі номера з опери "Вільгельм Телль"

Фінал увертюри (слухати)

"Sois immobile" - аріозо Вільгельма Телля (слухати)

"Sombre foret" - романс Матильди (слухати)

"Asile hereditaire ... Amis, secondez ma vengeance" - арія Арнольда (слухати)

Історія створення і постановок "Вільгельма Телля"

Два головних загальновідомих факту про Джоаккіно Россіні такі: він складав дуже швидко, випускаючи по 3-4 опери в рік, і він назавжди перестав писати опери в 37 років, проживши при цьому до 76. "Вільгельм Телль" - його найдовша опера, на яку він витратив багато (за власними мірками) часу - цілих півроку, пізніше допрацьовує і скорочуючи пятиактная дію до четирехактная. Крім того, це ще й його остання опера. Причому є відомості, що це було не збігом обставин, а його виваженим рішенням.

Немає однозначної думки, яке ж саме твір було взято за основу - чи то драма одного з головних постачальників оперних сюжетів в 19 столітті Фрідріха Шиллера, то чи трагедія французького драматурга А. Лем'єра. Швидше за все, автори опери були добре знайомі з обома творами, як і з древньою легендою про швейцарському визволителя Вільгельма Телля. Лібрето було замовлено В.-Ж. Етьєну де Жуи і І.-Л.-Ф. Бісу, створювалося воно французькою мовою, оскільки Россіні в той період жив в Парижі.

Прем'єра пройшла 3 серпня 1829 року у Паризькій опері. Критика була в захваті, а публіку новий музичний мову Россіні привернув менше, та й героїко-патріотичний сюжет був далекий від звичних опер-буф. Крім того, початковий варіант опери тривав чи не шість годин. Після доопрацювання маестро скоротив партитуру до приблизно чотирьох годин музики, але це все одно було дуже довго. Театральній улюбленицею опера не стала і через те, що головна тенорова партія (Арнольд) була настільки складна, що важко було знайти хорошого виконавця, здатного не втратити якість звучання протягом усього спектаклю. А велика кількість суто хорових сцен накладало обов'язок по серйозній роботі з оперним хором, що спричиняло чималі фінансові та часові витрати.

Постановка опери в Італії була пов'язана з цензурними обмеженнями - країна перебувала під австрійським впливом і тема національного визволення, та ще й від австрійців, була абсолютно неприпустима. Оперу все ж перевели на італійський і в 1833 році поставили в неаполітанському Сан-Карло. Однак незабаром вона зійшла з репертуару і в наступні 30 років виконувалася дуже рідко. Як не дивно, "Вільгельм Телль" користувався куди більшою популярністю у Відні. На початку 1830-х опера прозвучала в Лондоні і Нью-Йорку. Хоча через цензурні вимог твір іноді навіть втрачало своє ім'я - головного героя перейменовували то в тірольців Андреаса Гофера, то в шотландця Валласа, то в Рудольфа ді Стерлінга.

Росія в цьому сенсі винятком не стала - російською вона оповідала про якогось "Карла Сміливого", прем'єра пройшла в Санкт-Петербурзі в 1836 році. Первозданний "Вільгельм Телль" був поставлений вже в Ленінграді в 1932 році, а під час Великої Вітчизняної війни його в евакуації виконав Великий театр.

Музика "Вільгельма Телля" в кіно

Фрагменти увертюри до опери широко використовували кінематографісти, вона супроводжує дію картин:

• "Логан" 2017
• "Рожева пантера", 2006
• "Агент Коді Бенкс 2: Пункт призначення - Лондон", 2004
• "Щоденники принцеси", 2001
• "Моє життя", 1993
• "Механічний апельсин", 1971

Нечасті постановки "Вільгельма Телля" залишилися в видеоверсиях:

• Вистава Фестивалю в Пезаро, 1995, режисер П.Л. Піца, в головних партіях: М. Пертузіо (Вільгельм Телль), Г. Кунді (Арнольд), Р. Феррарі (Геслер), Д. Дессі (Матильда)
• Вистава Ла Скала, 1988, режисер Л. Ронконі, в головних партіях: Д. Дзанканаро, К. Меррит, Л. Роні, Ч. Стадер.

У наші дні в світових театрах існує всього 30 постановок "Вільгельма Телля ", По частоті виконання він знаходиться лише у другій сотні опер. Настільки стримане увагу до цілого твору з лишком компенсує популярність галопу з увертюри, який є чи не найвідомішою мелодією світу, щодня виконується безліччю симфонічних оркестрів, і ще більшим числом мобільних телефонів. Він супроводжує рекламу кросівок, автомобілів і піци. Його наспівують під ніс поспішають в офіс службовці. Чи не напиши Россіні більше нічого, ці кілька хвилин з шестигодинний опери вже зробили б його безсмертним. І, ймовірно, майстер бельканто, муза якого після "Вільгельма Телля" замовкла назавжди, розумів це краще за всіх.