Н.А. Римський-Корсаков "Шехеразада" (Шахерезада)
Симфонічна сюїта Н. Римського-Корсакова "Шехеразада" вінчає собою список прекрасних творів середини і кінця XIX століття, що спираються на східну тематику. Серед них і "Хованщина" Мусоргського, "Руслан і Людмила" Глінки, і "Князь Ігор" Бородіна, і ще безліч камерно-вокальних і симфонічних творів. У цей період російських композиторів особливо приваблювали мотиви загадкового Сходу, і вони охоче включали їх в свої творіння. Але Римський-Корсаков зміг найбільш глибоко відчути цю тематику, і втілити її найтонші нюанси в своїй сюїті.
Історія створення
У листах близького друга Глазунова Микола Андрійович Римський-Корсаков зізнавався, що задумка оркестрової сюїти за мотивами казки "1000 і 1 ніч" народилася у нього вже давно, проте він надумав приступити до неї тільки в 1888 році. В цей час композитор разом зі своїми рідними знаходився в маєтку близького товариша під Петербургом. За словами автора, перші такти давалися йому з великими труднощами, але незабаром у нього стало виходити приблизно те, що він задумував. Це не могло не радувати Миколи Андрійовича, чия сочінітельского діяльність останнім часом відійшла на другий план.
У 80-ті роки Римський-Корсаков зайняв позицію одного з найавторитетніших і затребуваних музичних діячів. На його плечах лежала і робота професора консерваторії, і участь в управлінні Придворної співацької капелою, і співпраця з видавцем М.П. Бєляєвим. До того ж він не міг залишити без уваги незакінчені твори багатьох своїх друзів-музикантів, і брався їх дописувати.
На власну творчість не завжди вистачало часу, але, тим не менш, сюїта була успішно розпочата і закінчена менш ніж за місяць. Це легко встановити по датах, вказаних автором на партитурі: 1 частина - 4 липня, 2 частина - 11 липня, 3 і 4 - 16 і 26 липня відповідно. Спочатку кожна частина мала назву, частково розкриває її зміст, але в першому ж виданні заголовки зникли за бажанням самого композитора. Таким чином, до сих пір залишається точно нез'ясованим, які фрагменти казок Шахерезади лежать в основі частин сюїти.
Вперше на суд публіки "Шехерезада" була представлена в жовтні 1888 року на першому Російському симфонічному концерті. Диригував оркестром сам композитор.
Цікаві факти
- Сюїта "Шехеразада" стала одним з творів, представлених в "Паризьких сезонах" російської балетної школи в 1910 році. Постановка підкорила французьких поціновувачів як музичним ладом, так і чудово переданим за допомогою костюмів Л.Бакста східним колоритом.
- Після другої постановки балету "Шехерезада" на музику Римського-Корсакова в "Паризькому сезоні" 1911, В.А. Сєровим був створений неймовірно великий завісу розмірами 12 на 12 метрів для подальших виступів.
- Балетна постановка отримала друге життя в 1994 році з легкої руки Андріса Лієпи. Була повністю відтворена не тільки хореографія М. Фокіна, але і заново відшиті за ескізами Л.Бакста костюми героїв. З тих пір "Шехерезада" регулярно йде на сцені Маріїнки та інших провідних театрів світу.
- Східні мотиви "Шахерезади" розбурхували уми музикантів в XX-XXI столітті: існує кілька варіантів обробки уривків з неї. Наприклад, в 1968 році легендарна група Deep Purple в одному зі своїх альбомів представила варіант виконання першої частини на електрооргані. У 1971 році оброблений варіант сюїти вийшов в складі альбому групи Collegium Musicum. У 2005 році "Шехеразада" була адаптована для духових інструментів і представлена в такому вигляді оркестром М. Паттерсона. У 2010 році на джазовому фестивалі в Москві прозвучала "Шехерезада XXI" - обробка джазменів І. Бутмана та Н. Левіновскім.
- Джерело сюжету для "Шехерезади" - пам'ятник арабської літератури, заснований на фольклорних казках Індії, Ірану і арабських народів, отримав широку популярність в XVII столітті. На російську мову "1000 і 1 ніч" була переведена з французької в 1760-х - 1770-х роках. Римський-Корсаков став першим композитором, який не побоявся звернутися до цього сюжету - він відлякував багатьох своєю жорстокістю і надмірної відвертістю в деяких епізодах.
- Римський-Корсаков був учасником кругосвітнього морської подорожі, і це дозволило йому стати майстром в створенні образу водної стихії музичними засобами. В "Шехерезада" також представлено це його неперевершене вміння.
- Спочатку "Шехерезада" набувала під пером автора класичну форму сюїти, адже кожна її частина отримувала власний програмний коментар і назва. Але після відмови композитора від назви частин на користь їх простий нумерації, твір став більше схоже на симфонію. Звідси і з'явилося нинішнє повне найменування "Шехеразади" - симфонічна сюїта.
- В Олімпійському парку м Сочі можна побачити шоу танцюючих фонтанів під музику "Шехерезади". Фрагмент цієї сюїти також прозвучав і на церемонії закриття Зимових Олімпійських ігор 2014.
- У творчому доробку Прокоф'єва є "Фантазія на тему Шахерезади", створена на основі твору його вчителя Римського-Корсакова.
- Моріс Равель завжди з гордістю говорив, що його настільною книгою є партитура "Шехерезади" Римського-Корсакова, по якій він частенько вчиться інструментування. У 1903 році він написав свою "Шехерезаду" - вокальний цикл з трьох поем для голосу з оркестром.
- У 1907 році німецький астроном А. Копфф відкрив астероїд, який отримав назву "Шехерезада".
зміст
Сюїта складається з чотирьох частин, що представляють собою цілком закінчені окремі епізоди, але об'єднані деякими лейтмотивами. Наприклад, тема султана Шахріара, як її прийнято називати, представлена різкими грізними унісон мідних духових і струнних інструментів. Тема Шехерезади, навпаки, озвучена солюючої скрипкою з супроводом арфи - вона чарує і заворожує, змушуючи прислухатися до східних звуковим хитросплетіннях. Обидві теми будуть видозмінюватися по ходу сюжету, але залишаться впізнавані навіть в кінці, коли серце Шахріара пом'якшиться разом зі струнними, які перейшли на піанісимо.
Перша частина була названа автором "Море і Синдбада корабель". Вступ ознаменовано появою Шахріара, а потім і самої оповідачки - Шахерезади. Далі настає черга морської теми - струнні доповнюються акордами духових, передають гуркіт хвиль, а потім ніжна флейта малює біг корабля на морському просторі. Буря розвивається тривожним звучанням струнних, більш різкими викриками духових, сплетінням тим в хаосі шторму. Але незабаром повертається умиротворений спокій.
Друга частина - "Розповідь царевича Календера" починається темою головної героїні, і поступово переходить в яскраву східну мелодію. Вона досить хитромудро - автор грає тембрами, імітуючи напружене і захоплююче оповідання. В середині частини виникає тема битви, що нагадує тему Шахріара, але ніяк не пов'язана з нею. Політ легендарної птиці Рух виникає на тлі батальної сцени звучанням флейти-пікколо. Завершення частини - перехід з теми битви в тему царевича, що переривається каденціями.
В основі третій частині, Що носить назву "Царевич і царівна", лежать дві теми, що характеризують головних героїв оповідання. Одна з них, тема Царевича, більш лірична, мелодійна, друга доповнює її грайливими інтонаціями з вигадливим ритмічним малюнком. Теми розвиваються, сплітаються один з одним, набуваючи нові яскраві фарби, проте в один момент їх перериває тема Шехерезади у виконанні скрипки-соло.
частина четверта, Іменована композитором "Багдадський свято. Море. Корабель розбивається об скелю з мідним вершником" включає поєднання майже всіх основних тем сюїти з попередніх частин. Тут вони химерно переплітаються, наповнюються новими відтінками, і створюють картину шаленого веселощів. Свято змінюється морської бурею, в зображенні якої Римський-Корсаков досяг досконалості. У висновку з'являється тема Шахріара, але вона явно вже не така різка і сувора, як на початку - грізний султан все ж піддався чарам прекрасної Шахерезади.
Використання музики в кінематографі
Чудове наслідування Римського-Корсакова східними мотивами донині залишається одним з великих музичних творів, яке беруть у якості основної теми режисери кінематографа. Практично скрізь вона звучить цілком доречно, надаючи фільму або окремому епізоду глибину і якусь недомовленість.
Список фільмів, в яких можна почути уривки "Шехерезади":
- "Ель-Байсал Джаліль" - Мексика, 1942р.
- "Загублені в гаремі" - США, 1944р.
- "Пісня Шехерезади" - США, 1947р.
- "Прокляття гробниці мумії" - Великобританія, 1964 р.
- "Кавказька полонянка" - СРСР, 1967р.
- "Механічний апельсин" - Великобританія, 1971р.
- "Ніжинський" - США, 1980 р.
- "Людина в червоному черевику" - США, 1985 р.
- "Жінки на межі нервового зриву" - Іспанія, 1988 р.
- "Тіньові танці" - США, 1988 р.
- "Том Тумбас зустрічає Дюймовочку" - США, 1996 р.
- "Щоденники Вацлава Ніжинського" - Австралія, 2001 р.
- "Майстер і Маргарита" - телесеріал, Росія, 2005 р.
- "Вас викликає Градива" - Франція, 2006р.
- "Чистота б'є все" - Данія, 2006р.
- "Троцький" - Росія, 2009р.
- "До останнього моменту" - Німеччина, 2008р.
Перед створенням "Шехеразади" Римський-Корсаков пережив своєрідний творчий криза. Але це не завадило композитору, а немов навпаки - допомогло створити неповторне за своєю красою твір. Сюїту продовжують любити і слухати до сих пір, вона переживає безліч обробок і транскрипцій, і від цього не стає гірше. Вона все так само чарує ритмами Сходу і вибудовує в свідомості неповторні за красою образи Шахерезади, морської стихії і зоряної арабської ночі, наповненою чарівним голосом чарівної оповідачки ...
Залиште Свій Коментар