Мюзикл "Нотр-Дам де Парі": зміст, відео, цікаві факти, історія

Мюзикл "Нотр-Дам де Парі"

Що для вас означає мюзикл "Нотр-Дам де Парі"? Це популярне твір мало кого залишило байдужим, воно володіє незвичайною зачаровує силою. У чому ж криється його секрет? Може бути вся справа в видовищною постановці, незвичайну історію про любов і зраду, розказаної геніальним Гюго? Або вся справа в приголомшливою музиці, в якій переплітається французький шансон і циганські мотиви? Тільки уявіть, адже в цьому творі міститься 50 пісень, присвячених найсвітлішого і сильному почуттю - любові, і практично всі вони стали справжніми хітами.

Короткий зміст мюзиклу "Нотр-Дам де Парі" і безліч цікавих фактів про цей твір читайте на нашій сторінці.

Короткий зміст

У центрі цієї сумної історії виявляється юна красуня Есмеральда, яку виховував циганський король Клопен, який замінив їй батька і матір. Їх табір робить спробу незаконно потрапити в Париж, щоб знайти притулок в Соборі, але солдати помічають непрошених гостей і тут же проганяють. Красень Феб та Шатопер, що є капітаном королівських стрільців, звертає увагу на юну Есмеральду. Полонений красою дівчини, він геть-чисто забуває про свою наречену Флер-де-Ліс, з якої заручений.

Капітан не єдиний, хто звернув увагу на юну танцівницю. Ніжні почуття до неї живить і Квазімодо, який спеціально приходить на свято блазнів, щоб помилуватися зайвий раз на свою кохану. Його вітчим і строгий наставник Фролло забороняє навіть думати про цю дівчину і дивитися на неї, а робить це через сильну ревнощів. Виявляється, архідиякон теж закоханий в Есмеральду, тільки він не має на це право.

У Фроло дозріває підступний план - викрасти циганку і замкнути в башті, і він намагається під покровом ночі викрасти дівчину разом з Квазімодо, але циганку вчасно рятує Феб. Скориставшись моментом, капітан тут же запрошує красуню на побачення.

Мимовільним свідком викрадення, а також відважного вчинку капітана стає поет Гренгуар, якого хоче повісити циганський король Клопер, за порушення правил табору, адже він відвідав Двір Чудес, а робити це категорично заборонено. Але Есмеральда рятує Гренгуара і тепер повинна вийти за нього заміж. Ось тільки циганка вже закохана в іншого, в свого рятівника, - Феба де Шатопера.

Архідиякон уважно стежить за Есмеральда і капітаном, коли вони вирушили на побачення, і, засліплений ревнощами, накидається на суперника. В результаті Фролло ранить Феба ножем. Ось тільки розплачуватися за цей злочин доводиться вже Есмеральди, адже саме її звинувачують у замаху на життя капітана. На суді циганка намагається довести, що не винна, але Есмеральду не слухають і засуджують до смертної кари.

Поки дівчина знаходиться у в'язниці в очікуванні вироку, її відвідує Фролло. Архідиякон пропонує врятувати красуню, в обмін на її відданість і любов, але та відмовляє йому. Почувши це, Фролло накидається на Есмеральду, але дівчину рятують вчасно підоспілі Клопен і Квазімодо. Весь табір прийшов, щоб допомогти полонянці, і між циганами і королівськими солдатами зав'язується бій. В результаті цього зіткнення гине Клопен, а Есмеральду знову заарештовують, причому сам Фролло передає її ката. У розпачі він ділиться цим з Квазімодо, зізнавшись, що зробив все це через відмову красуні і той в гніві скидає з вежі підступного Фролло, а сам спрямовується до місця страти, щоб останній раз укласти в свої обійми вже мертву Есмеральду.

фото:

Цікаві факти

• "Собор Паризької Богоматері" прийнято вважати першим і найбільш значним твором Гюго. Причому його видавець відразу поставив жорсткі умови - рукопис повинна бути закінчена рівно через чотири з половиною місяці, і задумана була вона в дусі Вальтера Скотта. Для порівняння, над своїм наступним твором "Знедолені", яке було написано після першого роману, Гюго працював протягом сімнадцяти років.
• Сам автор роману вважав, що його твір відмінно підійде для сюжету якоїсь опери, більш того, він навіть сам склав лібрето.
• Після публікації роману, сучасники Гюго знову зацікавилися середньовічною архітектурою.
• Завдяки неймовірному успіху тільки за перший рік виконання, мюзикл занесли в Книгу рекордів Гіннеса, як найбільш продаваний диск.
• Коли композитор створював мюзикл, він складав партію Квазімодо представляючи себе в цій ролі, пізніше було вирішено віддати її ще нікому не відомому П'єру Гарану (Гару).
• Це перший французький мюзикл, який зробив такий прорив на світовій сцені, зокрема в Америці, яка звикла до популярності тільки своїх творів. А ось у себе в країні цей жанр і зовсім ніколи не мав особливий успіх у публіки. Навіть найпопулярніші твори Ендрю Ллойда Уеббера сприймалися досить холодно.
• У Франції прем'єру вистави в 1998 році чекали з нетерпінням і вже за півроку були розкуплені всі квитки.
• У травні 1999 року мюзикл отримав престижну нагороду World Music Awards за найкраще продається французький альбом. Через рік спектакль отримав вже другу подібну нагороду.
• Мюзикл надихнув ілюстратора Бенджаміна Лакомба на створення цілої серії яскравих картинок до нього, всі вони були присвячені головним героям. Незабаром ці ілюстрації увійшли в книгу Нотр-Дам де Парі.
• Такий яскравий сюжет привертав увагу не тільки відомих композиторів, а й режисерів, завдяки чому є більше десятка екранізацій роману. Перша була створена в 1905 році і представляла собою німий короткометражний фільм. Серед значущих версій слід зазначити фільм 1982 року, режисера Майкла Тачнера. У 1996 році в прокат вийшов мультиплікаційний фільм "Горбань із Нотр-Дама", сюжет якого був уже трохи змінений.

• На кастинг, що проводиться для російської версії мюзиклу, прийшла рекордна кількість претендентів - близько півтора тисячі, і лише 45 з них були взяті до складу трупи.
• Для постановки російської версії було витрачено близько 4,5 млн доларів, а зібрано за весь час показу в московському театрі 15 млн.
• До 2016 року загальна кількість глядачів, які подивилися виставу по всьому світу склало більше 15 млн. Чоловік.
• Варто відзначити, що автор знаменитого "Нотр-Дама" написав ще й мюзикл на досить незвичну для себе російську тему. Цей твір він назвав "Декабристи", розробкою лібрето займався поет Ілля Рєзнік.
• В даний час в нашій країні гастролює укорочена версія мюзиклу Олександра Маракуліна. Артисти трупи навіть стали фігурантами кримінальної справи про порушення авторських прав.
• У Нижньому Новгороді була поставлена ​​пародія на виставу з практично ідентичними декораціями.
• Не обійшлося у французькій постановці мюзиклу і без деяких ляпів. Так, було відмічено, що на стіні є запис анархія, хоча передбачалося спочатку інше слово - ананке, що означає рок. Уже в новій могадорской версії спектаклю це слово виправили на вірне.

Популярні номера:

Belle (слухати)

Dechire (слухати)

Vivre (слухати)

Le temps des cathédrales (слухати)

Історія створення

Дивно, але цей мюзикл став популярним ще до своєї прем'єри завдяки тому, що був випущений диск із записами деяких синглів (16 пісень). Представлені композиції справили небувалий фурор і стрімко почали завойовувати серця публіки. Прем'єра, відбулося 16 вересня 1998 року в Парижі в Палаці конгресів, пройшла з великим успіхом. Партію головної героїні виконала Ноа (в запису), а потім Елен Сегара, роль Квазімодо дісталася П'єру Гарану (Гару), Феба - Патріку Фьорі, Гренгуара - Брюно Пельтьє, Фролло - Даріелю Лавуа. Режисером виступив француз Жиль Майо, який був на той момент відомий широкій публіці своїми постановками. В цілому, уявлення вийшло трохи незвичним, адже воно відрізнялося від усталеного формату мюзиклів Ендрю Ллойда Уеббера і Клода-Мішеля Шонберга: мінімалістське оформлення сцени, сучасна балетна хореографія, незвичний формат.

Пісні з мюзиклу тут же стали очолювати різні хіт-паради, а найпопулярніша з них "Belle" і зовсім стала справжнім світовим хітом. Після свого успіху у Франції, мюзикл відправився в свій тріумфальний хід по інших країнах світу.

У 2000 році композитор створив другу редакцію мюзиклу, і вже ця версія була представлена ​​в театрі "Могадор". Саме цей варіант використовували для російської, іспанської, італійської, корейської та інших версій.

Російська прем'єра успішно пройшла 21 травня 2002 року в театрі "Московська оперета". Постановкою зайнявся запрошений з Великобританії режисер Уейн Фоукс. Коли тільки приступили до роботи над партитурою, Юлій Кім, який відповідав за переклад лібрето, зізнався, що це було досить складно зробити. Більш того, таким копіткою процесом займалися не тільки професійні поети. Саме тому автором перекладу композиції "Belle" стала Сусанна Цирюк, їй же належить текст до пісень "Жити", "Співай мені, Есмеральда". А ось переклад синглу "Моя любов" зовсім зробила школярка Дар'я Голубоцький. Варто зазначити, що в нашій країні спектакль розкручувався також за європейським зразком: приблизно за місяць до прем'єри була запущена пісня "Belle" на радіостанції у виконанні В'ячеслава Петкуна (Квазімодо), яка тут же стала популярною. Елементи західного стилю присутні і в хореографії.

У 2011 році було вирішено організувати міжнародну трупу, яка включала в себе артистів з різних країн, що зробила світове турне. Щоразу її зустрічала захоплена публіка і бурхливі овації. До сих пір цей мюзикл з успіхом звучить на різних сценах світу. За весь час існування він був показаний в 15 різних країнах і переведений на сім мов.

"Notre Dame de Paris" по праву вважається одним з найбільш популярних і визнаних мюзиклів у публіки. Власне, це навіть не дивно. Він захоплює буквально з першої секунди і до самого завісу і не відпускає глядачів. Важко ще уявити інше таке ж найбільш популярне і впізнаване твір. Ще складніше сказати, яка з пісень, написана самим популярним і найбільшим ліриком франкофонії, найбільш красива, адже вони все прекрасні! Так що ж для вас значить мюзикл "Нотр-Дам де Парі"? Це любов, спогади про ніжні почуття, смуток, друк, співчуття і нескінченне милування зачаровує по красі музикою.